поздовж

ПОЗДО́ВЖ.

1. присл. Те саме, що подо́вж 1.

Дошка тріснула поздовж.

2. у знач. прийм., з род. в. Те саме, що подо́вж 2.

Сказала [бабусенька] так, – та і пішла Дорогою поздовж села (С. Руданський).

Значення в інших словниках

1. поздовж — поздо́вж прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. поздовж — див. уздовж  Словник синонімів Вусика
3. поздовж — 1》 присл. Те саме, що подовж 1). 2》 у знач. прийм., з род. в. Те саме, що подовж 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поздовж — ВЗДОВЖ (УЗДО́ВЖ) присл. (у довжину, у напрямку по довжині), ВДОВЖ (УДО́ВЖ), ВПОДО́ВЖ (УПОДО́ВЖ), ПОДО́ВЖ, ПОЗДО́ВЖ, ВПРОДО́ВЖ (УПРОДО́ВЖ), ЗДОВЖ розм. Карпо.. почав з Лавріном міряти город вздовж та впоперек (І.  Словник синонімів української мови
5. поздовж — ПОЗДО́ВЖ. 1. присл. Те саме, що подо́вж 1. Дошка тріснула поздовж. 2. у знач. прийм., з род. в. Те саме, що подо́вж 2. Сказала [бабусенька] так, — та і пішла Дорогою поздовж села (Рудан., Тв., 1956, 80).  Словник української мови в 11 томах