поздумувати

ПОЗДУ́МУВАТИ, ую, уєш, док., розм.

1. з інфін. Раптом прийти до думки, задуму щось зробити (про всіх або багатьох).

Поздумували хлопці у квача гуляти.

2. кого, що. Згадати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

Став здумувати та писати, що в його дома є. Усе, усе поздумував (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. поздумувати — позду́мувати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поздумувати — -ую, -уєш, док., перех., розм. Здумати все чи багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поздумувати — ПОЗДУ́МУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Здумати все або багато чого-небудь. Став здумувати та писати, що в його дома є. Усе, усе поздумував (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
4. поздумувати — Поздумувати, -мую, -єш гл. Вспомнить (многое). Став здумувати та писати, що в його дома є. Усе, усе поздумував. Чуб. II. 18.  Словник української мови Грінченка