позеленити
ПОЗЕЛЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, що.
Док. до зелени́ти.
– Сюди-сюди! – гукав він на Галю, що мала було сідати прямо на траву, – позелените плаття (Панас Мирний);
* Образно. Не жди весни, – святої долі! Вона не зійде вже ніколи Садочок твій позеленить, Твою надію оновить! (Т. Шевченко).
Словник української мови (СУМ-20)