Словник української мови у 20 томах

поззивати

ПОЗЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, розм.

Скли́кати, зізвати всіх або багатьох; поскликати.

Ой на то ж я вас усіх поззивав, щоб медом-вином усіх поштував (П. Чубинський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. поззивати — поззива́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. поззивати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Те саме, що зізвати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поззивати — ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
  4. поззивати — Поззива́ти (поскликати), -ва́ю, -ззива́єш кого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поззивати — ПОЗЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Те саме, що зізва́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. поззивати — Поззива́ти, -ва́ю, -єш гл. Созвать (о многихъ). Ой на то ж я вас усіх поззивав, щоб медом-вином усіх поштував. Чуб. V. 449.  Словник української мови Грінченка