познущатися

ПОЗНУЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Док. до знуща́тися.

Вона шукає найменшої провини, щоб познущатися. Вона знає тільки одне – бити, бити в'язнів (А. Хижняк).

2. Наругатися, поглумитися з кого, чого-небудь.

Ах, що б він зробив усім тим, хто познущався над його честю, над його людською гідністю!.. (С. Добровольський);

Могилу придавили [опришки] зверху камінням і замаскували, щоб не знайшли її вороги та не познущалися над останками побратимів (В. Гжицький).

Значення в інших словниках

1. познущатися — познуща́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. познущатися — -аюся, -аєшся, док. 1》 Док. до знущатися. 2》 Наругатися, поглумитися з кого, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. познущатися — ПОЗНУЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Док. до знуща́тися. Вона шукає найменшої провини, щоб познущатися. Вона знає тільки одне — бити, бити в’язнів (Хижняк, Тамара, 1959, 187). 2. Наругатися, поглумитися з кого, чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах
4. познущатися — Познущатися, -щаюся, -єшся гл. Поиздѣваться.  Словник української мови Грінченка