пойнятий

ПОЙНЯ́ТИЙ, ПОНЯ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до пойня́ти¹ 1–3.

Час від часу він одриває очі від води й зачаровано дивиться на пойняті густими лісами береги могутньої ріки (Ю. Бедзик);

Обличчя майора пойняте жовтизною (О. Гончар);

Юхим озирнувся на широкий луг зелений, на .. тінню пойняті дубові кущі (Іван Ле);

І все те – і штормуюче море, і голубіюче небо, і далекі, ледь окреслені хмари – пойняте легеньким серпанком рухливого туману (Ю. Збанацький);

Пойнятий містичним жахом, Ярема став обтрушуватися від сяйва, квапився в своїй безглуздій роботі (П. Загребельний);

Пойняті думками, запорожці їхали мовчки (П. Панч);

В запалих, пойнятих мукою очах промайнула іскорка радості (С. Журахович);

// пойня́то, пред.

До кімнати увійшла господарка. Її обличчя було пойнято якимсь жахом (Олесь Досвітній).

Значення в інших словниках

1. пойнятий — пойня́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пойнятий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пойняти I 1-3). || пойнято, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пойнятий — ПОЙНЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пойня́ти¹ 1-3. Час від часу він одриває очі від води й зачаровано дивиться на пойняті густими лісами береги могутньої ріки (Ю. Бедзик, Вогонь..  Словник української мови в 11 томах