покарбований

ПОКАРБО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до покарбува́ти.

Що тут робить? Увесь степ покарбований дорогами; не втрапиш своєї, то казна-куди ще заїдеш (О. Стороженко);

Дмитро дивився у вікно автобуса, і йому хотілося .. йти по білій рівнині, покарбованій мереживом заячих і лисячих слідів (Ю. Збанацький);

Праворуч гордо височіє, покарбований тисячоліттями, скелястий Кара-Даг (Я. Гримайло);

Світлиця в Череваня була така ж, як і тепер буває в якого заможного козака .. Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований (П. Куліш);

Часом з'являвся несподівано у фрамузі стіни фонтан, весь покарбований написами з корану, обліплений весь дітворою (М. Коцюбинський);

Смеркло. Тьма, щодальш густіша, Лан кривавий застила; Огорнула мертва тиша Покарбовані тіла (П. Грабовський);

Максим глянув на живих – порубані, покарбовані; тоді глянув на мертвих... і затрусився (Панас Мирний);

– А що ж, пане сотнику? – спитав середнього віку, покарбований шрамами лицар. – А скільки приходиться на козака тієї погані? (М. Старицький);

Важко сіла [Гандзючиха] на лаву; журливо схилила долу високе, покарбоване зморшками чоло (Г. Косинка).

Значення в інших словниках

1. покарбований — покарбо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. покарбований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покарбувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покарбований — ПОКАРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покарбува́ти. Що тут робить? Увесь степ покарбований дорогами; не втрапиш своєї, то казна-куди ще заїдеш (Стор., І, 1957, 79); Дмитро дивився у вікно автобуса, і йому хотілося..  Словник української мови в 11 томах