покипіти
ПОКИПІ́ТИ, пи́ть; мн. покипля́ть; док.
1. Кипіти якийсь час.
2. діал. Посохнути від сильної спеки (про злаки).
Вівси так і покипіли (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)ПОКИПІ́ТИ, пи́ть; мн. покипля́ть; док.
1. Кипіти якийсь час.
2. діал. Посохнути від сильної спеки (про злаки).
Вівси так і покипіли (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)