покладки

ПО́КЛАДКИ, ів, мн., розм.

1. Курячі яйця.

Тут [в шинку] люди Лишали розум, сіряки І чоботи, дівки – вінки, А господині покладки (І. Франко);

Затопили в печі, приставили окріп на тісто та горщичок з покладками (М. Коцюбинський);

Носила Єлена й покладки, й солонину, й бринзу, але видимих наслідків ворожіння не давало (Г. Хоткевич).

2. Штучні курячі яйця.

Для перевірки і підготовки насідок під них спочатку підкладають 1–2 яйця, непридатних для інкубації, або покладки з крейди чи дерева (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. покладки — по́кладки множинний іменник курячі яйця розм.  Орфографічний словник української мови
2. покладки — -ів, мн., розм. 1》 Курячі яйця. 2》 Штучні курячі яйця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покладки — ЯЙЦЕ́ (захищена від зовнішнього впливу шкаралупою овальної форми сукупність білка й жовтка, з яких утворюється зародок птахів і деяких тварин; уживається як продукт харчування), КО́КО дит.; ЯЄ́ЧКО (невелике); ПО́КЛАДКИ мн. розм., КРА́ШАНКА діал. (куряче).  Словник синонімів української мови
4. покладки — ПО́КЛАДКИ, ів, мн., розм. 1. Курячі яйця. Тут [в шинку] люди Лишали розум, сіряки І чоботи, дівки — вінки, А господині покладки (Фр., X, 1954, 273); Затопили в печі, приставили окріп на тісто та горщичок з покладками (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
5. покладки — По́кладки, -ків м. Куриныя яйца. Шух. І. 106, 238. Годуют курочки, таких наскладали покладків. Гн. II. 205.  Словник української мови Грінченка