поклонитися

ПОКЛОНИ́ТИСЯ¹ див. поклоня́тися.

ПОКЛОНИ́ТИСЯ², лоню́ся, ло́нишся, док.

Те саме, що похили́тися.

Понад шляхом поклонилися жита, бур'яни – з хмари тягне холодним цупким вітром (І. Вирган).

Значення в інших словниках

1. поклонитися — поклони́тися 1 дієслово доконаного виду вклонитися; пошанувати поклони́тися 2 дієслово доконаного виду похилитися  Орфографічний словник української мови
2. поклонитися — [поклонитиес'а] -лоун'ус'а, -ониес':а, -ониец':а, -он'ац':а; нак. -нис'а, -лоун'іц':а  Орфоепічний словник української мови
3. поклонитися — I див. поклонятися. II -лонюся, -лонишся, док. Те саме, що похилитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поклонитися — ВІТА́ТИСЯ з ким, до кого (при зустрічі виражати словами, жестом, стисканням рук доброзичливість, добрі побажання), ВІТА́ТИ, ЗДОРО́ВКАТИСЯ, ЗДОРО́ВАТИСЯ розм., ЗДОРО́ВКАТИ діал.; ЧОЛО́МКАТИСЯ розм. (з поклоном), ПОКЛОНЯ́ТИСЯ рідше; ШАПКУВА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. поклонитися — ПОКЛОНИ́ТИСЯ¹ див. поклоня́тися. ПОКЛОНИ́ТИСЯ², лоню́ся, ло́нишся, док. Те саме, що похили́тися. Понад шляхом поклонилися жита, бур’яни — з хмари тягне холодним цупким вітром (Вирган, В розп. літа, 1959, 274).  Словник української мови в 11 томах
6. поклонитися — Поклонятися, -ня́юся, -єшся сов. в. поклони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Кланяться, поклониться. Батькові й ненці поклоняйся. Чуб. V. 370. Также: передать поклонъ.  Словник української мови Грінченка