поклопотати

ПОКЛОПОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., рідко.

Те саме, що поклопота́тися.

– Поки ти живий та здоровий, роби та й живи на своє зароблене. А як зробився старий та нікчемний, про тебе громада поклопоче (Панас Мирний);

[Грицько:] Вони ще як учора до мене приїхали, то прохали поклопотати за їх перед тобою (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. поклопотати — поклопота́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. поклопотати — -очу, -очеш, док., рідко. Те саме, що поклопотатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поклопотати — ПРОСИ́ТИ що, чого, про що, з інфін., із спол. щоб, заст. о(об) чім, діал. о що (звертатися з проханням до когось; спонукати кого-небудь щось зробити), ПРОХА́ТИ, ПРОСИ́ТИСЯ з інфін.  Словник синонімів української мови
4. поклопотати — ПОКЛОПОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., рідко. Те саме, що поклопота́тися. — Поки ти живий та здоровий, роби та й живи на своє зароблене.  Словник української мови в 11 томах