Словник української мови у 20 томах

покозачити

ПОКОЗА́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого.

Зробити козаком (у 1, 2 знач.).

Сей [цей] князець теж був козацьким ватажком недавно, але тепер горів бажаннем [бажанням] пімстити ся козакам, за те що збунтували йому й покозачили його Паволоцьку волость (М. Грушевський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. покозачити — покоза́чити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. покозачити — -чу, -чиш, док., перех. Зробити козаком (у 1, 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покозачити — ПОКОЗА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Зробити козаком (у 1, 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах