Словник української мови у 20 томах

поколихнути

ПОКОЛИХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що і без прям. дод.

Однокр. до поколиха́ти.

Навіть листком не поколихне глибокий передосінній вечір (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. поколихнути — поколихну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поколихнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех. Однокр. до поколихати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поколихнути — КОЛИХА́ТИ (злегка ворушити щось гнучке, висяче тощо), КОЛИСА́ТИ, ГОЙДА́ТИ, КОЛИВА́ТИ, МЕТЛЯ́ТИ (МЕТЕЛЯ́ТИ), МАТЛЯ́ТИ (МОТЛЯ́ТИ) розм., ШЕЛЕВІ́ТИ діал., ФА́ЯТИ діал.  Словник синонімів української мови
  4. поколихнути — ПОКОЛИХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. Однокр. до поколиха́ти. Навіть листком не поколихне глибокий передосінній вечір (Стельмах, На.. землі, 1949, 175).  Словник української мови в 11 томах
  5. поколихнути — Поколихну́ти, -ну́, -не́ш гл. Покачнуть, пошатнуть. Дзвоничок цей дуже голосний, поколихнеш його тільки, зараз почуєш, як він задзвенить. Ком. Роз. II. 81. Положиш його на ту подушку і поколихнеш. Грин. II. 344.  Словник української мови Грінченка