покриття
ПОКРИТТЯ́, я́, с.
1. Дія за знач. покри́ти 1, 2, 6–8, 11.
За нашими підрахунками, витрати на проведення робіт по покриттю спланованих відвалів родючим ґрунтом окупаються протягом 5–6 років (з наук. літ.);
Звичайна система покриття жилого приміщення полягала в тому, що посередині приміщення на стіни зрубу укладали головну балку – сволок (з наук. літ.);
Особливо цінним для покриття підлог є синтетичний лінолеум на тепло- і звукоізолюючій повстяній основі (з наук.-попул. літ.);
При покритті шерстяних ниток тонкою плівкою нейлону якість натуральної шерсті значно поліпшується (з наук.-попул. літ.);
Нікому я нічого не задовжила [заборгувала] і, значить, з нових грошей нічого не піде на покриття старих рахунків (Леся Українка);
За добре розвиненим і відповідно підготовленим до парування дворічним плідником можна закріплювати для покриття 25 –30 маток на рік (з наук. літ.).
2. Те саме, що покрі́вля 1.
Вітер птицею шугонув на рухливе покриття землянки, струсонув з соломи кілька співучих, з крихтами льоду краплин (М. Стельмах);
– Простінків нарочито не ставили й покриття підперли тимчасовою колонадою (Іван Ле);
В літньо-осінній сонячний період треба відремонтувати скляне покриття теплиць і парникових рам (з наук. літ.).
3. Те, чим покривають яку-небудь поверхню з метою її захисту, прикраси і т. ін.
Емалевий чи фарфоровий посуд захищають від корозії силікатним покриттям (з наук.-попул. літ.);
Посеред вулиці ремонтували асфальтове покриття (Л. Дмитерко);
// Тканина, якою оббивають, обшивають лицеву сторону чого-небудь; оббивка.
Закруглене чоло .. виразно виступало на пунцовому плисовому покритті канапи, ніби намальоване (І. Нечуй-Левицький);
// Верх пальта, шуби і т. ін.
4. перен. Те, що облягає, обволікає, огортає собою що-небудь (про туман, темноту і т. ін.); покров.
Борислав під покриттям темноти спав уже давно глибоким сном (І. Франко).
5. Астрономічне явище, при якому Місяць закриває собою для земного спостерігача яку-небудь зірку або планету.
Часом Місяць закриває зірки. Це зветься покриттями (з наук.-попул. літ.).
△ (1) Тверде́ покриття́ – асфальт, бруковий камінь і т. ін., якими покривають шляхи.
В багатьох селах вулиці мають тверде покриття, водопровід (з наук. літ.);
(2) Хрома́тне покриття́ – покриття, одержане способом хроматування.
Словник української мови (СУМ-20)