покучерявлений

ПОКУЧЕРЯ́ВЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до покучеря́вити.

2. у знач. прикм. Який покучерявів.

По ній [луговині], мов рибини, скидались зернисті покучерявлені кетяги квіту (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. покучерявлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до покучерявити. 2》 у знач. прикм. Який покучерявів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. покучерявлений — покучеря́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. покучерявлений — ПОКУЧЕРЯ́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до покучеря́вити. 2. у знач. прикм. Який покучерявів. По ній [луговині], мов рибини, скидались зернисті покучерявлені кетяги квіту (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 510).  Словник української мови в 11 томах