полакований
ПОЛАКО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до полакува́ти.
Різьблений меблевий гарнітур, полакований під колір слонової кістки.., доповнювався книжковою шафою з томиками Мопассана, Генрі, Діккенса... (Я. Гримайло);
Готове пюре розливають в скляні або жерстяні полаковані зсередини банки, герметично закупорюють і стерилізують (з наук.-попул. літ.);
// у знач. прикм.
З притаманною всім селюкам цікавістю обмацувала [Ольга] полаковані школярські лави (Я. Качура);
// полако́вано, безос. пред.
Чуб йому блищав по обидва боки проділу, немов його було полаковано (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)