полива

ПОЛИ́ВА, и, ж.

1. Особливий склоподібний сплав, яким покривають керамічні вироби.

Українські майстри активно впроваджували у виробництво білі емалі, керамічні фарби та кольорові поливи (з наук. літ.);

На возі злегенька поторохкують червонобокі, в поливі миски, на днищах яких спочивають соняшники, квіти і сонце (М. Стельмах);

* Образно. Вимиває вітерець поливу на небі, розхукує біле хмариння (Григорій Тютюнник).

2. діал. Посуд (полив'яний, глазурований).

Повіз поливу аж у Чорноморію на продаж (Сл. Б. Грінченка);

Не встигла господиня поставити на стіл чумацьку поливу, як бусол занурює дзьоба в миску, вихоплює шматок потруху, проворно відбігає подалі від людей (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. полива — Поливо, шкливо, ЕМАЛЬ, ґлязура, сов. глазур.  Словник синонімів Караванського
2. полива — -и, ж. 1》 Особлива склувата речовина, якою покривають керамічні вироби. 2》 діал. Посуд (полив'яний, глазурований).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. полива — поли́ва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. полива — Склоподібне покриття для кераміки; буває прозора й кольорова.  Універсальний словник-енциклопедія
5. полива — ПОЛИ́ВА (особливий склоподібний сплав, яким покривають керамічні вироби), ГЛАЗУ́Р, ПО́ЛИВО, ШКЛИ́ВО розм. (свинцева полива). Чи то від олії, чи поливою лисниться дно порожньої миски (Ю. Збанацький); На кафедрі технології силікатів.. розроблено нові декоративні глазурі (з журналу).  Словник синонімів української мови
6. полива — Поли́ва, -ви; -ли́ви, -ли́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. полива — ПОЛИ́ВА, и, ж. 1. Особливий склоподібний сплав, яким покривають керамічні вироби. Українські майстри активно впроваджували у виробництво білі емалі, керамічні фарби та кольорові поливи (Нар. тв. та етн.  Словник української мови в 11 томах
8. полива — Полива, -ви ж. 1) Глазурь, мурава. Шух. І. 262, 264. 2) Глазированная, муравленная посуда. Повіз поливу аж у Чорноморію на продаж.  Словник української мови Грінченка