поливка
ПОЛИ́ВКА, и, ж., розм.
Те саме, що полива́ння.
Там [у палісаднику] якраз відбувалася вечірня поливка квітів (Ю. Смолич);
При коренях молодих дерев ще не висохла від поливки земля (В. Кучер).
ПО́ЛИ́ВКА, и, ж.
1. Рідка приправа, яку додають у страву для поліпшення її смаку; підлива, соус.
Із моєї сипанки смачна страва буде, Поливку і маслечко дадуть добрі люди! (Л. Глібов);
[Хуса:] Краще йди сама в пекарню і розкажи, як треба готувати ту поливку до риби, по-саронськи (Леся Українка).
2. діал. Юшка, суп.
Я тобі, Іванку, курку зарізала на поливку (М. Томчаній);
Заходить він до кухні, а там на столі стоїть страва: по́ливка, м'ясо, ще до того й кухоль пива (А. Калин).
Словник української мови (СУМ-20)