Словник української мови у 20 томах

полискуючий

ПОЛИ́СКУЮЧИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до поли́скувати.

Стоячи високо на плиті з полискуючим на сонці гладко виголеним тіменем, .. здавався він [патер] високим, як придорожній стовп (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. полискуючий — ПОЛИ́СКУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до поли́скувати. Стоячи високо на плиті з полискуючим на сонці гладко виголеним тіменем,.. здавався він [патер] високим, як придорожній стовп (Фр., II, 1950, 196).  Словник української мови в 11 томах