половоддя

ПОЛОВО́ДДЯ, я, с., розм.

Те саме, що по́вінь.

Було се у саме половоддя, як Дніпро розлився верстов на вісім завширшки (О. Стороженко);

[Тарас:] Знайдіть ви їх тепер – царя з панами! Втонули, як гиденькі пацюки у добре половоддя!.. (С. Голованівський);

* Образно. [Борис:] Так ти силою хочеш зупинити половоддя-почуття? (М. Кропивницький);

* У порівн. Як половоддя – почуття крилаті, аж через вінця стін перелива (С. Голованівський).

Значення в інших словниках

1. половоддя — полово́ддя іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. половоддя — ПО́ВІНЬ (розлиття річки при розтаванні снігу або від дощів; значне підвищення рівня води в річці, озері), ПО́ВІДЬ, ПОВІ́ДДЯ рідше, ПА́ВОДОК, ВОДОПІ́ЛЛЯ, ПОЛОВО́ДДЯ розм., РОЗЛИ́ЙВОДА розм., РОЗЛИ́В розм. рідко, ПА́ВІДЬ діал., ВИ́ЛИВ діал.  Словник синонімів української мови
3. половоддя — ПОЛОВО́ДДЯ, я, с., розм. Те саме, що по́вінь. Було се у саме половоддя, як Дніпро розлився верстов на вісім завширшки (Стор., І, 1957, 108); [Тарас:] Знайдіть ви їх тепер — царя з панами! Втонули, як гиденькі пацюки у добре половоддя!.. (Голов.  Словник української мови в 11 томах