Словник української мови у 20 томах

поломлений

ПОЛО́МЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до поломи́ти.

Корови мають пастися на полях, незарослих рівнинах, або ріжями та прелуками у лісі. Впрочім рогату худобу пасуть і в заломах, де багато поломленого й поваленого бурею лісу (Г. Хоткевич).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. поломлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поломити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поломлений — Ламаний, виламаний, зламаний, надламаний, наламаний, обламаний, поламаний, переламаний, розламаний, уламаний  Словник чужослів Павло Штепа
  3. поломлений — поло́млений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  4. поломлений — поломлений зламаний (ст): Дарця кохається в айстрах, а тому довго розпачала, як майстри риштованням потолочили все попід вікнами, і поломлені айстри прощально дивились на неї (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. поломлений — Поло́млений = пола́маний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. поломлений — ПОЛО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поломи́ти.  Словник української мови в 11 томах