Словник української мови у 20 томах

полошитися

ПОЛОШИ́ТИСЯ, лошу́ся, ло́шишся, недок., розм.

Те саме, що поло́хатися.

Мошко відкинув сю думку [про втечу]. Хто ще знає, чи є чого полошитися? (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. полошитися — див. боятися  Словник синонімів Вусика
  2. полошитися — -лошуся, -лошишся, недок., розм. Те саме, що полохатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полошитися — полоши́тися дієслово недоконаного виду відчувати страх, боятися) розм.  Орфографічний словник української мови
  4. полошитися — ЛЯКА́ТИСЯ кого, чого й без додатка (зазнавати страху, переляку від кого-, чого-небудь), СТРАХА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ, ПОЛО́ХАТИСЯ, САХА́ТИСЯ, ЖАХА́ТИСЯ кого, чого, підсил., УЖАХА́ТИСЯ (ВЖАХА́ТИСЯ), ТРЕМТІ́ТИ перед ким, чим і без додатка, підсил.  Словник синонімів української мови
  5. полошитися — ПОЛОШИ́ТИСЯ, лошу́ся, ло́шишся, недок., розм. Те саме, що поло́хатися. Мошко відкинув сю думку [про втечу]. Хто ще знає, чи є чого полошитися? (Фр., IV, 1950, 432).  Словник української мови в 11 томах
  6. полошитися — Полоши́тися, -шу́ся, -шишся гл. Пугаться. Тільки минув міст, зараз зачали ся коні полошити. Драг. 46.  Словник української мови Грінченка