полуміння ПО́ЛУМІННЯ, я, с., рідко. Те саме, що по́лум'я 1. Полуміння палає (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках полуміння — -я, с., рідко. Те саме, що полум'я 1). Великий тлумачний словник сучасної мови полуміння — по́луміння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови полуміння — ВОГО́НЬ, ПО́ЛУМ'Я, ОГО́НЬ розм., ПО́ЛУМІННЯ рідше, ЖЕ́ВРИВО рідше, ПЛО́МІНЬ поет., заст., ПО́ЛУМІНЬ (ПО́ЛОМІНЬ) заст., ЖИ́ЖА дит., ОГЕ́НЬ діал., ЖАРІ́ННЯ діал. Моряк так пильно дивиться на полум'я, мовби заворожений видивом вогню (О. Словник синонімів української мови полуміння — ПО́ЛУМІННЯ, я, с., рідко. Те саме, що по́лум’я 1. Полуміння палає (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах полуміння — По́луміння, -ня с. = полум'я. Полуміння палає. Грин. III. 529. Словник української мови Грінченка