полікристал

ПОЛІКРИСТА́Л, а, ч.

Тверде тіло, що складається з хаотично розташованих кристалічних зерен.

На основі синтезної теорії з використанням основних положень структурно-аналітичної теорії міцності побудована математична модель для наводнених полікристалів, яка відноситься до феноменологічної моделі з розширеною фізичною базою (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. полікристал — -а, ч. Тверде тіло, що складається з хаотично розташованих кристалічних зерен; прот. монокристал.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полікристал — полікриста́л (від полі... і кристал) тверде тіло, що складається з великої кількості дрібних, здебільшого безладно розташованих кристалів. До П. належать метали, гірські породи.  Словник іншомовних слів Мельничука