Словник української мови у 20 томах

поліксен

ПОЛІКСЕ́Н, у, ч.

Мінерал класу самородних металів, від срібно-білого до сталево-сірого кольору, який використовують у хімічній та електротехнічній промисловості, ювелірній справі, медицині.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. поліксен — -у, ч. Мінерал класу самородних металів, від срібно-білого до сталево-сірого кольору. Використовують у хімічній та електротехнічній промисловості, ювелірній справі, медицині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поліксен — поліксе́н іменник чоловічого роду мінерал  Орфографічний словник української мови
  3. поліксен — поліксе́н (від полі... і грец. ξένος – чужий) мінерал класу самородних металів, від срібло-білого до сталево-сірого кольору. Використовують у хімічній та електротехнічній промисловості, ювелірній справі, медицині.  Словник іншомовних слів Мельничука