Словник української мови у 20 томах

полікувати

ПОЛІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.

Лікувати трохи, якийсь час.

Згодом він виїхав до свого хутора на Громоклеї, щоб полікувати одержану в бою рану (С. Добровольський);

Я до лікаря лечу. – Полікуй мене! – кричу (Л. Первомайський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. полікувати — -ую, -уєш, док., перех. Лікувати трохи, якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полікувати — полікува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. полікувати — ПОЛІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Лікувати трохи, якийсь час. Згодом він виїхав до свого хутора на Громоклеї, щоб полікувати одержану в бою рану (Добр., Очак. розмир, 1965, 244); Я до лікаря лечу. — Полікуй мене! — кричу (Перв., Райдуга.., 1960, 58).  Словник української мови в 11 томах