поліметрія
ПОЛІМЕТРІ́Я, ї, ж., літ.
1. Наявність у поетичному творі кількох віршових розмірів.
Поліметрія набула поширення в поезії бароко, романтизму, у літературі ХХ ст. (з наук. літ.).
2. Одночасне поєднання двох чи кількох різних музичних тактових розмірів.
Словник української мови (СУМ-20)