Словник української мови у 20 томах

поліціян

ПОЛІЦІЯ́Н, а, ч.,розм., рідко.

Те саме, що поліца́й.

Поліціяни, мов звірі, верглися на Бовдура (І. Франко);

Крізь дрімоту ніби чую, як дійсно поліціян хоче фактично доказати свою силу.., але його ніхто не слухає (Г. Хоткевич).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. поліціян — ПОЛІЦІЯ́Н, а, ч.,розм., рідко. Те саме, що поліца́й. Поліціяни, мов звірі, верглися на Бовдура (Фр., І, 1955, 316); Крізь дрімоту ніби чую, як дійсно поліціян хоче фактично доказати свою силу.., але його ніхто не слухає (Хотк., II, 1966, 423).  Словник української мови в 11 томах