помекувати

ПОМЕ́КУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. Мекати час від часу.

На оборі помекує козенятко.

2. перен. Вимовляти час від часу які-небудь слова, вставляючи між ними протяжні звуки “мм”.

За нею сякався на цілу церкву старий дяк і помекував, пробуючи голос (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. помекувати — поме́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. помекувати — -ую, -уєш, недок. Мекати час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помекувати — МЕ́КАТИ (кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці тощо); МЕКЕ́КАТИ, БЕГЕТА́ТИ діал.; БЕ́КАТИ, БЛЕ́ЯТИ діал. (перев. про овець); ПОМЕ́КУВАТИ розм. (раз у раз, стиха). — Док.: ме́кнути, проме́кати, меке́кнути, промеке́кати, бе́кнути.  Словник синонімів української мови
4. помекувати — ПОМЕ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Мекати час від часу. За нею сякався на цілу церкву старий дяк і помекував, пробуючи голос (Коцюб., І, 1955, 327).  Словник української мови в 11 томах