Словник української мови у 20 томах

помервлений

ПОМЕ́РВЛЕНИЙ, а, е, діал.

Дієпр. акт. до поме́рвити.

Снопи жита майже всі помервлені;

* У порівн. Вкрай розгубився [Максим], обм'як, мов помервлене стебло. – Хіба ж я тебе так зобидив? (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. помервлений — поме́рвлений дієприкметник пом'ятий  Орфографічний словник української мови