помножувати

ПОМНО́ЖУВАТИ, ую, уєш і ПОМНОЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОМНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., що.

1. тільки помно́жувати, помно́жити. Збільшувати що-небудь у кількості, силі, величині, об'ємі.

В його загоні була залізна дисципліна, яка помножувала сили навіть слабодухим (П. Панч);

[Клавдія:] Я чула від твоїх родичів, що ти помножила собі хвороб тим, що їздила до Сергія, коли він помирав (Л. Смілянський).

2. тільки помножа́ти, помно́жити, мат. Виконувати множення.

Щоб помножити добуток кількох співмножників на будь-яке число, можна помножити на це число один із співмножників, залишивши інші без зміни (з навч. літ.);

– Запиши: .. тисячу двадцять п'ять помножити на п'ятсот двадцять і поділити на дві тисячі чотириста (М. Стельмах);

* Образно. Фільм “Тарас Шевченко” вперше приніс йому [С. Ф. Бондарчукові] славу талановитого актора. “Доля людини” закріпила її і помножила ще на славу талановитого постановника (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. помножувати — помно́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. помножувати — -ую, -уєш і помножати, -аю, -аєш, недок., помножити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 тільки помножувати, помножити.Збільшувати що-небудь у кількості, силі, величині, об'ємі. 2》 тільки помножати, помножити, мат. Виконувати множення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помножувати — МНО́ЖИТИ мат. (виконувати множення), ПОМНО́ЖУВАТИ (ПОМНОЖА́ТИ). — Док.: помно́жити. Друзі множать 21 на 12 і складають обидва результати (О. Донченко).  Словник синонімів української мови
4. помножувати — ПОМНО́ЖУВАТИ, ую, уєш і ПОМНОЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОМНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. тільки помно́жувати, помно́жити. Збільшувати що-небудь у кількості, силі, величині, об’ємі.  Словник української мови в 11 томах