поміж
ПО́МІЖ, присл., діал.
1. Поряд.
2. Підряд.
У трьох дворах поміж вигинула скотина (Сл. Б. Грінченка).
ПОМІ́Ж, рідше ПОМЕ́ЖИ, прийм. Уживається з род., знах. і оруд. в. Сполучення з помі́ж виражають:
Просторові відношення
1. з оруд. в., рідше з род. і знах. в. Уживається при означенні просторового розташування предмета або вияву дії посередині чого-небудь.
І ще довго потім було чуть музики та співи між вербами та поміж хатами (І. Нечуй-Левицький);
Поміж небом і землею рухались і рухались два живі вогники (М. Стельмах);
Скільки оком скинеш – леліє Дніпро, вигинаючись помежи горами (М. Коцюбинський);
Тополі цвіт, тополі цвіт. Вода в цвіту. Шепоче вітер поміж віт (В. Сосюра);
Відси вела польова стежка геть-геть поміж вівси на гору (І. Франко).
2. з оруд. в., рідше з род. і знах. в. Уживається при означенні місця, куди спрямована або де відбувається дія.
Два хлопці, зачепивши [щуку] лозиною поміж жабрами, понесли її (Панас Мирний);
“...Трудно мені без нього буде. Ох, трудно!” – з жалем думав Оксен, то скидаючи шапку, то зодягаючи її, то закурюючи, то не торкаючись губами цигарки, зовсім забуваючи, що вона димить у нього поміж пальцями (Григорій Тютюнник);
Емене́ скинула з ніг капці, затиснула поміж коліна червоні шаровари й почала мити ноги (М. Коцюбинський);
Вставлено у вікна другі рами, Вата і калина поміж рам, Знову стали діти школярами, І синиця дзвонить школярам (М. Рильський).
Часові відношення
3. з оруд. в. Уживається при означення явищ, подій і т. ін., в проміжок часу між якими відбувається, здійснюється або має місце що-небудь.
Почала рута проростати й поміж сумуванням нашої Оленки (П. Куліш).
Об'єктні відношення
4. з род. і оруд. в., рідше із знах. в. Уживається при означенні осіб, предметів, які вступають у взаємодію, в якісь відношення одне з одним або перебувають у якихсь стосунках.
Він, Йон, і радніший би посватати Гашіцу, так що ж, коли батьки ворогують поміж собою і нізащо не пристануть на це (М. Коцюбинський);
Безхлібні [угорські] дівчата розчаровано шепотілися поміж себе (О. Гончар);
Там [на пасіці] усе просто й більш зрозуміло, аніж дома, де чомусь нема братолюбія [братолюбності] поміж синами (М. Стельмах);
Ще довго після того була поміж нас мовчанка (Ю. Яновський).
5. з род. і оруд. в. Уживається при означенні осіб, предметів, явищ, які прирівнюються, зіставляються один з одним.
Чує вона поміж гомоном, говіркою та сваркою – чийсь голос її вговоряє: “Не плач, дівчино, і не бійсь!” (Марко Вовчок);
Яків і досі не міг простити своєї поразки Степану Васильовичу, який у суперечці назвав його недозрілим серцем, що .. борсається поміж гетьманською булавою, хуторянськими ідеалами і дрібним культурництвом (М. Стельмах).
6. із знах. і оруд. в. Уживається при означенні якої-небудь групи осіб, предметів, явищ, серед яких щось розподіляється.
Перед дверима богині, під дахом високого храму, Сіла на троні вона, в оружному колі вояцькім. Суд вирікала, закони заводила і поміж людьми То постановою, то жеребком розкладала роботи (М. Зеров).
Означально-обставинні відношення
7. з род. і оруд. в. Уживається при означенні однорідних осіб, тварин, предметів, явищ, в оточенні яких міститься предмет мовлення або відбувається яка-небудь дія; відповідає за знач. прийм. серед.
Поміж повітовим панством наша сім'я лічилася за людей середнього достатку (Панас Мирний);
Не було в околишніх селах такого ярмарку, щоб на ньому поміж худобою не товкся старий Гнат зі своїм виводком (М. Стельмах);
На арену вийшли морські гімнасти .. Поміж моряків [була одна] дівчина (Ю. Яновський);
Господарка, приховуючи приязною усмішкою свою заклопотаність, метушилася поміж гостей (Олесь Досвітній);
// Уживається при означенні осіб, тварин, предметів, явищ, до числа яких входить предмет мовлення.
І довелося ж, добродію, спекти мені доброго рака, як знайомі вказали, що ще в 1895 році, поміж другими метеликами, що випускає Чернігів, на всю Україну, – з'явилися Ваші оповідання (Панас Мирний);
Його жінка Настя стоїть поміж молодицями (Григорій Тютюнник);
І в російському, і в українському малярстві відчувається відгомін захоплення українським історичним епосом. Згадаймо хоча б славетні картини Рєпіна і поміж них славетних “Запорожців”, роботи Васильківського, Самокиша, Сластьона, нашого сучасника Їжакевича (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)