Словник української мови у 20 томах

поміж

ПО́МІЖ, присл., діал.

1. Поряд.

2. Підряд.

У трьох дворах поміж вигинула скотина (Сл. Б. Грінченка).

ПОМІ́Ж, рідше ПОМЕ́ЖИ, прийм. Уживається з род., знах. і оруд. в. Сполучення з помі́ж виражають:

Просторові відношення

1. з оруд. в., рідше з род. і знах. в. Уживається при означенні просторового розташування предмета або вияву дії посередині чого-небудь.

І ще довго потім було чуть музики та співи між вербами та поміж хатами (І. Нечуй-Левицький);

Поміж небом і землею рухались і рухались два живі вогники (М. Стельмах);

Скільки оком скинеш – леліє Дніпро, вигинаючись помежи горами (М. Коцюбинський);

Тополі цвіт, тополі цвіт. Вода в цвіту. Шепоче вітер поміж віт (В. Сосюра);

Відси вела польова стежка геть-геть поміж вівси на гору (І. Франко).

2. з оруд. в., рідше з род. і знах. в. Уживається при означенні місця, куди спрямована або де відбувається дія.

Два хлопці, зачепивши [щуку] лозиною поміж жабрами, понесли її (Панас Мирний);

“...Трудно мені без нього буде. Ох, трудно!” – з жалем думав Оксен, то скидаючи шапку, то зодягаючи її, то закурюючи, то не торкаючись губами цигарки, зовсім забуваючи, що вона димить у нього поміж пальцями (Григорій Тютюнник);

Емене́ скинула з ніг капці, затиснула поміж коліна червоні шаровари й почала мити ноги (М. Коцюбинський);

Вставлено у вікна другі рами, Вата і калина поміж рам, Знову стали діти школярами, І синиця дзвонить школярам (М. Рильський).

Часові відношення

3. з оруд. в. Уживається при означення явищ, подій і т. ін., в проміжок часу між якими відбувається, здійснюється або має місце що-небудь.

Почала рута проростати й поміж сумуванням нашої Оленки (П. Куліш).

Об'єктні відношення

4. з род. і оруд. в., рідше із знах. в. Уживається при означенні осіб, предметів, які вступають у взаємодію, в якісь відношення одне з одним або перебувають у якихсь стосунках.

Він, Йон, і радніший би посватати Гашіцу, так що ж, коли батьки ворогують поміж собою і нізащо не пристануть на це (М. Коцюбинський);

Безхлібні [угорські] дівчата розчаровано шепотілися поміж себе (О. Гончар);

Там [на пасіці] усе просто й більш зрозуміло, аніж дома, де чомусь нема братолюбія [братолюбності] поміж синами (М. Стельмах);

Ще довго після того була поміж нас мовчанка (Ю. Яновський).

5. з род. і оруд. в. Уживається при означенні осіб, предметів, явищ, які прирівнюються, зіставляються один з одним.

Чує вона поміж гомоном, говіркою та сваркою – чийсь голос її вговоряє: “Не плач, дівчино, і не бійсь!” (Марко Вовчок);

Яків і досі не міг простити своєї поразки Степану Васильовичу, який у суперечці назвав його недозрілим серцем, що .. борсається поміж гетьманською булавою, хуторянськими ідеалами і дрібним культурництвом (М. Стельмах).

6. із знах. і оруд. в. Уживається при означенні якої-небудь групи осіб, предметів, явищ, серед яких щось розподіляється.

Перед дверима богині, під дахом високого храму, Сіла на троні вона, в оружному колі вояцькім. Суд вирікала, закони заводила і поміж людьми То постановою, то жеребком розкладала роботи (М. Зеров).

Означально-обставинні відношення

7. з род. і оруд. в. Уживається при означенні однорідних осіб, тварин, предметів, явищ, в оточенні яких міститься предмет мовлення або відбувається яка-небудь дія; відповідає за знач. прийм. серед.

Поміж повітовим панством наша сім'я лічилася за людей середнього достатку (Панас Мирний);

Не було в околишніх селах такого ярмарку, щоб на ньому поміж худобою не товкся старий Гнат зі своїм виводком (М. Стельмах);

На арену вийшли морські гімнасти .. Поміж моряків [була одна] дівчина (Ю. Яновський);

Господарка, приховуючи приязною усмішкою свою заклопотаність, метушилася поміж гостей (Олесь Досвітній);

// Уживається при означенні осіб, тварин, предметів, явищ, до числа яких входить предмет мовлення.

І довелося ж, добродію, спекти мені доброго рака, як знайомі вказали, що ще в 1895 році, поміж другими метеликами, що випускає Чернігів, на всю Україну, – з'явилися Ваші оповідання (Панас Мирний);

Його жінка Настя стоїть поміж молодицями (Григорій Тютюнник);

І в російському, і в українському малярстві відчувається відгомін захоплення українським історичним епосом. Згадаймо хоча б славетні картини Рєпіна і поміж них славетних “Запорожців”, роботи Васильківського, Самокиша, Сластьона, нашого сучасника Їжакевича (М. Рильський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. поміж — по́між прислівник незмінювана словникова одиниця діал. помі́ж прийменник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. поміж — див. близько  Словник синонімів Вусика
  3. поміж — I п`оміжприсл., діал. 1》 Поряд. 2》 Підряд. II п`ом`іжрідше помежи, прийм. Уживається з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з поміж виражають: Просторові відношення: 1》 з оруд., рідше з род. і знах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поміж — ПІДРЯ́Д (один за одним; без перерви); ПО́СПІЛЬ, ПОСЛІДО́ВНО, УРЯ́Д (ВРЯД), ЗРЯ́ДУ розм., ПО́КОТОМ розм., О́БРЯДНО діал., ПО́МІЖ діал. Шукала (Маруся) сухих дров, але мало знаходила: трафилося підряд кілька дощистих днів (Г.  Словник синонімів української мови
  5. поміж — Помежи́ і по́мі́ж, прийм. по́мі́ж, помежи́ ким-чим, кого-що, прийм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. поміж — ПО́МІЖ, присл., діал. 1. Поряд. 2. Підряд. У трьох дворах поміж вигинула скотина (Сл. Гр.). ПОМІ́Ж, рідше ПОМЕ́ЖИ, прийм. Уживається з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з пом́іж виражають: Просторові відношення 1. з оруд., рідше з род. і знах.  Словник української мови в 11 томах
  7. поміж — I. Поміж, -жі ж. Проходъ. Пругом люде у два ряди постоли рясно, мов квіток хто рядочками насаджав, тільки поміж пропустили попові з причетом пройти. Г. Барв. 65. --------------- II. По́між нар. 1) Около, возлѣ, въ смежности.  Словник української мови Грінченка