Словник української мови у 20 томах

помічатися

ПОМІЧА́ТИСЯ, а́ється, недок.

1. Бути помітним; відчуватися.

Скрізь помічалося роздратування, чути було лайку, прокльони (М. Коцюбинський);

Ця сила, міць, що появляється при небезпеці, не помічається в будній день, бо прокидається вона лише перед лицем смертельної небезпеки (О. Гончар).

2. Пас. до поміча́ти.

Зміни в цеху не помічалися ніким.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. помічатися — поміча́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. помічатися — -ається, недок. 1》 Бути помітним; відчуватися. 2》 Пас. до помічати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помічатися — ВИЯВЛЯ́ТИСЯ (про почуття, думки, наміри тощо — ставати явним, помітним за зовнішніми ознаками), ПРОЯВЛЯ́ТИСЯ, ВИРАЖА́ТИСЯ, ПОКА́ЗУВАТИСЯ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОГЛЯДА́ТИ, ПРОСТУПА́ТИ, ПРОСВІ́ЧУВАТИ, ПРОКИДА́ТИСЯ, ПРОСИНА́ТИСЯ, ПРОЗИРА́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови
  4. помічатися — ПОМІЧА́ТИСЯ, а́ється, недок. 1. Бути помітним; відчуватися. Скрізь помічалося роздратування, чути було лайку, прокльони (Коцюб., І, 1955, 201); Ця сила, міць, що появляється при небезпеці, не помічається в будній день...  Словник української мови в 11 томах