помішатися
ПОМІША́ТИСЯ¹, а́ється, док.
1. З'єднатися в одне при перемішуванні, утворюючи суміш або розчин (про щось різнорідне).
Спирт помішався з водою.
2. перен. Розміститися безладно, упереміш одне з одним; перемішатися.
Сани, карети – все помішалося;
У вазі сливи помішалися з грушами та червонобокими яблуками;
// Розмістившись упереміш, стати такими, яких не можна відрізнити (про однорідні або подібні предмети).
А що найбільш парубоцтво, так вже так промеж собою помішались, що й розібрати їх не можна було (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Група військовополонених систематично працює на каменоломні. Можна заховати там з ночі ваших людей, вони помішаються з табірниками і так потраплять до табору... (Ю. Яновський);
// розм. Злитися разом, перестати розрізнятися (про різнорідні предмети, об'єкти, сприймання і т. ін.).
Все помішалося вкупу – і заводи музики, і людський гук, гомін, – не чутно виразно ні одного слова (Панас Мирний).
3. перен. Втратити чіткість, ясність (про думки, почуття і т. ін.).
В її серці все якось помішалось, скаламутилось, так що вона не знала, чи радіть, чи плакати (І. Нечуй-Левицький);
Мати видивилася на мене переляканими очима, мов побоювалась, чи в моїй голові не помішалось що (О. Кобилянська);
// Втратити відмінність.
Думки так заплуталися в її голові, пісні помішалися одна з другою, що вона не пригадує цілої ні одної (Панас Мирний).
◇ (1) В умі́ (умо́м ) поміша́тися – стати божевільним; збожеволіти.
Еней од страху з плигу збився, В умі сердега помішавсь І зараз сам не свій зробився, Скакав, вертівся і качавсь (І. Котляревський).
ПОМІША́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, док., рідко.
1. Стати психічно ненормальним; збожеволіти.
2. на кому – чому, перен., розм. Надмірно захопитися ким-, чим-небудь.
– Помішався мій старий на рибі й ставках, – подає повнотіла Вереміїха на стіл смажені карасі (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)