пом'якшуватися
ПОМ'Я́КШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОМ'ЯКШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, док.
1. тільки 3 ос. Втрачаючи твердість, ставати м'яким, еластичним.
Від крему шкіра пом'якшується.
2. перен. Ставати добродушнішим, поблажливішим.
Від приємних слів сина батько пом'якшився;
// Ставати приємнішим, ласкавішим.
Поволі тверда лінія губ Максима Опанасовича пом'якшується, у стомлених очах спалахують жваві іскорки, лице ясніє, тепліє (І. Волошин);
Юрій Юрійович на мить замовк, риси його обличчя немов пом'якшились (О. Донченко).
3. Ставати слабшим, менш відчутним.
Пом'якшуються удари м'яча об землю;
* Образно. Не повинна зникнути, пом'якшитись і стертися з плином часу пам'ять про жахливі злочини фашизму (з газ.).
4. перен. Робитися менш різким, приємнішим для зору, слуху.
Пом'якшився голос.
5. перен. Послаблюватися в гостроті вияву (про взаємодію протилежних сил, думок і т. ін.).
Пом'якшується міжнародна обстановка.
6. Ставати теплішим, без різких коливань температури (про погоду, клімат і т. ін.).
7. лінгв. Вимовлятися з додатковим піднесенням середньої частини спинки язика до твердого піднебіння; палаталізуватися.
Шиплячі можуть пом'якшуватись лише перед і (З наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)