Словник української мови у 20 томах

понакочуваний

ПОНАКО́ЧУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до понако́чувати;

// понако́чувано, безос. пред.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. понакочуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понакочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови