Словник української мови у 20 томах

поналамувати

ПОНАЛА́МУВАТИ, ую, уєш, док., що.

Наламати багато чого-небудь.

Поналамують [діти] зеленої, широколистої вербини і обтичуть нею коня (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. поналамувати — понала́мувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поналамувати — -ую, -уєш, док., перех. Наламати багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поналамувати — Понала́мувати, -мую, -муєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поналамувати — ПОНАЛА́МУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Наламати багато чого-небудь. Поналамують [діти] зеленої, широколистої вербини і обтичуть нею коня (Фр., VIII, 1952, 341).  Словник української мови в 11 томах
  5. поналамувати — Поналамувати, -мую, -єш гл. Наломать (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка