понаминати

ПОНАМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

1. Нам'яти багато чого-небудь.

2. Нам'явши, натерши, спричинити біль у багатьох місцях.

◇ (1) Понамина́ти чуби́ – те саме, що Нам'я́ти (наскубти́) / намина́ти (скубти́) чуб (чу́ба, чупри́ну) (багатьом) (див. намина́ти).

– А що, добре понаминав вам чуби дід на баштані? (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. понаминати — понамина́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понаминати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Нам'яти багато чого-небудь. 2》 Нам'явши, натерши, спричинити біль у багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понаминати — ПОНАМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Нам’яти багато чого-небудь. 2. Нам’явши, натерши, спричинити біль у багатьох місцях. ◊ Понамина́ти чуби́ — те саме, що Нам’я́ти чуби́ (чупри́ну) (багатьом) ( див. намина́ти). — А що, добре понаминав вам чуби дід на баштані? (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
4. понаминати — Понамина́ти, -на́ю, -єш гл. То-же, что и нам'яти, но во множествѣ. А що, добре понаминав вам чуби дід на баштані? Пирятин. у.  Словник української мови Грінченка