Словник української мови у 20 томах

понароджувати

ПОНАРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., кого.

Народити кого-небудь (про багатьох); народити багатьох (не за один раз).

Дітей понароджувала, а не довела до пуття.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. понароджувати — понаро́джувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. понароджувати — -ую, -уєш, док., перех. Народити кого-небудь (про багатьох); народити багатьох (не за один раз).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понароджувати — Понаро́джувати, -джую, -джуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. понароджувати — ПОНАРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Народити кого-небудь (про багатьох); народити багатьох (не за один раз).  Словник української мови в 11 томах
  5. понароджувати — Понароджувати, -джую, -єш гл. Народить (многихъ).  Словник української мови Грінченка