понаростати

ПОНАРОСТА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.

1. Вирости, з'явитися на поверхні чого-небудь (про багато чогось; у багатьох місцях).

Слова співу йдуть через старе горло з перешкодами, як коли би не лиш на руках у них, але і в горлі мозолі понаростали (В. Стефаник);

* Образно. – Це критика, товариші, вона нам потрібна, як повітря, як вода. Без неї, як у стоячому озері, всяке чортовиння понаростає... (В. Кучер);

// Відрости у багатьох (про вовну, шерсть).

За літо на них понаростало вовни (О. Гончар).

2. Стати дорослими, вирости (про багатьох).

І коли ті дівчата понаростали? (Сл. Б. Грінченка);

Хай молодші бригадирствують [у господарстві]. Вже понаростали, є зміна (В. Кучер).

Значення в інших словниках

1. понаростати — понароста́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понаростати — -аємо, -аєте, док. 1》 Вирости, з'явитися на поверхні чого-небудь (про багато чогось; у багатьох місцях). || Відрости у багатьох (про вовну, шерсть). 2》 Стати дорослими, вирости (про багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понаростати — ПОНАРОСТА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. 1. Вирости, з’явитися на поверхні чого-небудь (про багато чогось; у багатьох місцях). Слова співу йдуть через старе горло з перешкодами, як коли би не лиш на руках у них, але і в горлі мозолі понаростали (Стеф.  Словник української мови в 11 томах
4. понаростати — Понаростати, -таємо, -єте гл. Нарости (во множествѣ) І коли ці дівчата понаростали? Черниг. г.  Словник української мови Грінченка