понасмічуваний
ПОНАСМІ́ЧУВАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до понасмі́чувати;
// понасмі́чувано, безос. пред.
Скрізь понасмічувано.
Словник української мови (СУМ-20)ПОНАСМІ́ЧУВАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до понасмі́чувати;
// понасмі́чувано, безос. пред.
Скрізь понасмічувано.
Словник української мови (СУМ-20)