Словник української мови у 20 томах

понастановлюваний

ПОНАСТАНО́ВЛЮВАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до понастано́влювати.

Ті батюшки, що вчились в академії й були понастановлювані на парафії митрополитом встоювали [стояли] за накидку плати за треби (І. Нечуй-Левицький);

// понастано́влювано, безос. пред.

Всього на столі понастановлювано (Панас Мирний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. понастановлюваний — понастано́влюваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови