понастягати

ПОНАСТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, і ПОНАСТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що, розм.

Настягати багато чого-небудь в якесь одне місце.

Улиця горіла .. невеличкими іскорками, .. то невеличкі крижинки, що понастягував непримітний мороз (Панас Мирний);

// Зібрати багато кого-небудь в одному місці.

[Кабак:] Встиг [гетьман] понастягати сюди на Січ своїх: Богуна, Ганжу... (О. Корнійчук).

Словник української мови (СУМ-20)