Словник української мови у 20 томах

понаточуваний

ПОНАТО́ЧУВАНИЙ¹, а, е.

Дієпр. пас. до понато́чувати¹.

Понаточувані сокири;

// понато́чувано, безос. пред.

Понаточувано сапи.

ПОНАТО́ЧУВАНИЙ², а, е.

Дієпр. пас. до понато́чувати²;

// понато́чувано, безос. пред.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. понаточуваний — понато́чуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. понаточуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понаточувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови