Словник української мови у 20 томах

понащеплювати

ПОНАЩЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док.

Прищепити пагони або бруньки одних плодових рослин на інші з метою надання їм певних потрібних якостей, властивостей (про багато рослин або про кілька щеплень на одній рослині).

Все узгір'я було засаджене яблунями. Понащеплював їх друг отця Сидора (Ірина Вільде);

Став [Ягор] показувати .. грушу, яка, видно, була його улюбленицею: – Сам оце на ній понащеплював... (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. понащеплювати — понаще́плювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови