понижати —
ПОНИЖА́ТИ див. пони́жувати.
Словник української мови в 11 томах
понижати —
Понижа́ти, -жа́ю, -єш сов. в. понизи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. 1) Понижать, понизить. Понизив ясла. Лохв. у. 2) Унижать, унизить. Мнж. 173. К. Бай. 26. Вони рідного тата й неню не понижали. Полт. г. Ми ж тебе, Химочко, не понижаєм і святим Рожеством поздоровляєм. Чуб. III. 432.
Словник української мови Грінченка