поножка
ПОНО́ЖКА, и, ж., розм.
Взяток, який бджола бере з квіток.
Кожна квітка дріма. Загорнулась в пелюстки та й спить. І даремне бджола коло їх упада – Без поножки додому летить (Дніпрова Чайка).
Словник української мови (СУМ-20)ПОНО́ЖКА, и, ж., розм.
Взяток, який бджола бере з квіток.
Кожна квітка дріма. Загорнулась в пелюстки та й спить. І даремне бджола коло їх упада – Без поножки додому летить (Дніпрова Чайка).
Словник української мови (СУМ-20)