понурюватися

ПОНУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПОНУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док.

Опускати голову, схилятися, зажурившись, замислившись, зніяковівши і т. ін.

– Бач як Одарочка хороше їсть. Сідай і ти та їж. А ну, хто скоріше. – Е-е. Не хочу. Одарка у вас на руках... – сказав, ще дужче понурюючись, Івась (Панас Мирний);

– Нащо ти пасеш тут? – Парубок зупинивсь, понуривсь і мовчав (Б. Грінченко);

Дорога душна, довга, дівчата спочатку співали, тоді понурилися... (К. Гордієнко).

Значення в інших словниках

1. понурюватися — пону́рюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понурюватися — -ююся, -юєшся, недок., понуритися, -рюся, -ришся, док. Опускати голову, схилятися, зажурившись, замислившись, зніяковівши і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понурюватися — ПОХНЮ́ПИТИСЯ розм. (від сорому, поганого настрою, смутку схилити голову, спрямувати погляд додолу), ПОНУ́РИТИСЯ, ПОСУ́ПИТИСЯ, НАХНЮ́ПИТИСЯ розм., УХНЮ́ПИТИСЯ діал. — Недок.: хню́питися, похню́плюватися рідше пону́рюватися, су́питися, нахню́плюватися.  Словник синонімів української мови
4. понурюватися — ПОНУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПОНУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док. Опускати голову, схилятися, зажурившись, замислившись, зніяковівши і т. ін. — Бач як Одарочка хороше їсть. Сідай і ти та їж. А ну, хто скоріше. — Е-е. Не хочу.  Словник української мови в 11 томах