Словник української мови у 20 томах

понушторити

ПОНУШТО́РИТИ, рю, риш, док., розм., рідко.

Те саме, що покопа́тися.

Незначно піднявся [Герш], щось понишпорив коло пояса, блиснув капсель, ценькнув курок (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)