пончо
ПО́НЧО, невідм., с.
Індіанський чотирикутний плащ із грубої тканини з вирізом посередені для голови.
Словник української мови (СУМ-20)ПО́НЧО, невідм., с.
Індіанський чотирикутний плащ із грубої тканини з вирізом посередені для голови.
Словник української мови (СУМ-20)